Хоумскулінг, або альтернатива традиційній школі.

Кожна мама і тато хочуть дати своїй дитині найкращу освіту. Більшість так на цьому акцентують увагу, що  відразу після народження дитини купують місце в черзі у дитячий садок, пізніше шукають блати, щоб попасти в найпрестижнішу школу, і все життя  відкладають кошти, щоб вступити в найперспективніший вуз. І все це виглядає як якась лотерея.

Чи оправдані всі ці зусилля, і чи направлені вони в правильне русло, ажде часто  в результаті вже зовсім доросла дитина не знає де і як себе приткнути в житті, і починає зазвичай все з чистого листа. А щоб заповнити пробіли, надолужити втрачений час і  енергію, прикладаються колосальні зусилля і ресурси. А все задля того, щоб знайти своє призначення в житті. І хіба не з самого дитинства потрібно віднайти і розвивати це.  Особисто я своїй дитині такого тернистого шляху не бажаю, тому вирішила дослідити це питання і мати прозапас розумну альтернативу.

Звичайно альтернативою будь якого навчання в системі є навчання вдома. Так званий хоумскулінг. Здавалось би, таке модне і сучасне слово, але воно своє коріння пускає в історію, адже колись шкіл не було, і діти навчались усього від батьків, або дорослих, які їх оточували. Вдома, звичайними батьками або самостійно навчалися Томас Едісон, Авраам Лінкольн, Джордж Вашингтон та багато-багато інших успішних і освічених людей, тому побоювання, що домашня освіта не може бути повноцінною – марні. До того ж вони навчалися тоді, коли ще не було таких широких можливостей для освіти як в наш час. Звісно є багатолітній досвід анскулінгу.

Домашнє навчання як альтернатива школі законодавчо дозволене в 45 країнах світу і кількість його прихильників постійно зростає. Такі тенденції в світі не випадкові: в XXI інформаційному столітті традиційна загальна школа не може задовольнити потреби всіх верств населення і справедливо втрачає монополію на освіту.

Але ще до недавно фраза “він навчається вдома” звучала як вирок. Якщо дитина навчається вдома, значить, щось не так – важка хвороба, серйозні проблеми з поведінкою … а чому ж інакше дитина вчиться вдома і не ходить до школи? Сьогодні причина домашнього навчання найчастіше зовсім не пов’язана зі здоров’ям школяра. І все більше батьків вибирають для своїх дітей “нешкільну” форму навчання. Важко в це повірити, поки не зустрінеш людей , які активно це практикують. І таких виявляється немало. Тому я досить швидко натрапила на однодумців. І ось Вам живий, реальний приклад.

 

У кожної сім’ї свої причини. Життя в усіх складається по-різному. Деякі діти рано показують обдарованість у музиці чи спорті, хтось рано починає акторську кар’єру. Таким дітям вже в 8-9 років доводиться працювати, як дорослим, а іноді ще й їздити в інші міста або країни. Вписати школу в графік посилених занять і поїздок не завжди виходить.

Є діти – дуже чутливі, тонкі, ранимі. Стреси і конфлікти, неминучі в школі, обходяться для них занадто дорого. Батьки на час, поки дитина  подорослішає і зміцніє, вибирають для них форму навчання, при якій вони будуть в більшій мірі захищені від цих неприємних моментів.

 Теж існують сім’ї, яким дуже дорогий власний уклад, власні традиції. У таких сім’ях батьків може шокувати те, на що інші, можливо, не звертають уваги: зайва політизація шкіл, уроки релігії, сексуальна освіта … та й просто мат, сигарети, спиртне і наркотики, можливі в підлітковій компанії. Рівень загальної шкільної освіти при цьому не влаштовує сім’ю, і здається, що витрачені зусилля не відповідають результату. Родина воліє давати дитині виховання і освіту самостійно.
А комусь просто подобається спілкуватися зі своєю дитиною, просто дуже хочеться розділити з нею свій досвід, свої знання, погляди на світ. Школа суперечить цим прагненням? Так нехай вона зведеться до мінімального спілкуванню з педагогами під час, складання тестів та заліків.
 Українські хоумскулери вчаться всеодно по шкільній  програмі, наше законодавство зобов’язує показувати результати, підбивати підсумки. Вибравши цю форму, сім’я цілком бере на себе відповідальність за освіту свого сина чи дочки. Хтось запрошує репетиторів, хтось знаходить онлайнові курси, хтось сам сідає за підручники.
Мені здається вдома дитина отримує індивідуальний підхід, заняття за оптимальним графіком – навчання відбувається з врахуванням здібностей дитини. При навчанні вдома батьки можуть використовувати додаткові матеріали, комп’ютерні програми, ігрові форми навчання і т.д. Батьки можуть розвинути або підтримати в дитини бажання до навчання, до пошуку, до розвитку своєї особистості. Натомість в школі часто працює правило ”трьох З” – зазубрив, здав, забув. В батьків є реальна можливість організувати власний графік навчання і при цьому вивільнити час для відвідування гуртків, спортивних секцій, прогулянок, для цікавих поїздок, або просто мати вільний час для душі.
 Негативні моменти при навчанні у школі перечислювати не буду, адже всі ми навчались у школах і прекрасно знаємо про них. І звичайно ж, домашнє навчання ніколи не витіснить шкільне, адже далеко не всі батьки можуть приділити цьому достатньо часу, не всі мають фінансові можливості наймати репетиторів. Але є батьки, які можуть і хочуть вчити своїх дітей – вони заслуговують на це право.
 А який вибір зробили Ви. Поділітьсчя досвідом і враженнями. Для тих хто тільки на початку цього шляху він дуже цінний.

Опублікувати коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>