Апендикс. Чи потрібен він?

А що ми взагалі знаємо про цей орган, окрім того, що, якщо виникла гостра біль у животі, то швидше за все це він запалився, і хірургічного втручання не уникнути. Тому склався стереотип, що він для нас взагалі не потрібний. А в деяких країнах його удаляють відразу після народження, і спокій на все життя. Але чи дійсно він  лишній у нашому організмі? Давайте зорієнтуємось де він точно розташований і для чого він нам даний? Якщо він у вас ще є 😉  , то шукати його треба з правого боку внизу живота.  В підручниках описано, що це червоподібний відросток сліпої кишки, призначення якого невідоме. На долю цього відростка, довжина якого 10 см, припадає стільки ж нервових закінчень, скільки на тонку кишку і товсту разом взятих. Але на відміну від кишківника, апендицит являється потужним імунним і захисним органом. А ще апендицит виробляє гормони передміхурової залози. Чи цього достатньо, щоб вважати його дуже потрібним організму? Якщо ви ще не переконані, то продовжуйте читати далі.

Окрім захисної і гормональної функції, у апендикса є ще одне важливе призначення. І саме воно веде до розуміння, чим же ж потрібно харчуватись людині. Апендикс – це інкубатор кишкової мікрофлори. Він слугує заповідником, де потрібні організму(пробіотичні) мікроби можуть заховатися від зовнішніх впливів. Від чого ж потрібно оберігати, приховувати нашу мікрофлору а апендициті? Від того, що її пригнічує, а пригнічують її  чужорідні мікроби.

Вміст своїх або чужих мікробів визначається якістю їжі. У основі товстої кишки є камера – сліпа кишка. При надходженні в товсту кишку вареної їжі, сліпа кишка закривається і їжа проходить в товсту кишку, несучи в собі чужу мікрофлору, пригнічуючи нашу, рідну. І вціліла пробіотична мікрофлора зберігається тільки в сліпій кишці і в апендиксі. Коли в товсту кишку надходить сира рослинна їжа, наша мікрофлора знову відновлюється з апендикса, заповнюючи всю товсту кишку, пригнічуючи всі чужорідні мікроорганізми. А людина у свою чергу отримує необхідні їй вітаміни і амінокислоти, що виробляються мікрофлорою. Апендикс заповнює кишкові бактерії.

«Апендикс запалюється при рясному м’ясному харчуванні. Кишечник сприймає термооброблену їжу як токсин. Якщо довго тримати організм на такій дієті, то захисні функції апендициту атрофуються. Слідкуйте, щоб у вашому раціоні було присутнє якомога більше живої рослинної їжі ». (Шон Пеньер, французький вчений).

Апендикс притаманний лише травоядним і плодоядним. У хижаків його нема. Будова людського тіла ясно вказує, що генетично ми запрограмовані на сиру рослинну їжу, багату клітковиною, вітамінами, а також різними хімічними елементами в найбільш  прийнятній формі – у складі органічних сполук. Саме різноманітна сира рослинна їжа ( фрукти, овочі та зелень, горіхи, насіння олійних рослин) містить в достатку згадані елементи,  але такі дефіцитні в їжі цивілізованої людини. У харчуванні довгожителів (наприклад, в Абхазії) багато фруктів і винограду, це підтверджує хоча б частково, що прихильники сироїдіння праві. А оскільки без нормальної мікробної флори кишківника не може бути здоров’я, їжа повинна повністю відповідати потребам кишкової мікрофлори. Сироїдіння відповідає.

Як же ж людині всетаки вдалось «пристосуватись» до м’яса? А ніяк! Ще з шкільних підручників ми дізнаємося, що життя первісної людини було важким, і люди помирали молодими, старих скелетів антропологи майже не знаходять. Ризикну припустити:головний секрет цього — апендицит, у доісторичні часи вбив багато м’ясоїдів-мисливців… І виступав він, ймовірно, під псевдонімом «злого духа», який вселявся в живіт загиблого.  Так як апендикс хворіє від надлишку тваринного білка в харчуванні, при дефіциті рослинних волокон (клітковини), коли чергове блюдо в меню — смажений мамонт, без овочевого гарніру…

Заглянувши в повоєнне видання Малої медичної енциклопедії, в статті про апендицит вказано, що в перші 5 років після війни асортимент і кількість продуктів харчування пішли в гору, одночасно з числом видалень апендиксів — більш ніж в два рази! Причина – «поліпшення харчування населення», – надлишок білків у раціоні.

Видалення апендиксів триває і донині в активному темпі. І кажуть, що нема ліків проти апендициту, окрім скальпеля. Хоча народна медицина говорить інше.  А що робити тим, хто його позбувся? Якщо людина все життя харчувалась вареною їжею, і резерву з потрібною мікрофлорою вже нема?  Організм людський настільки унікальний, що все відновлюється само собою, якщо йому не заважати, а допомагати –  очищати, правильно харчувати, жити в гармонії з природою. Звичайно в такому випадку можливо піде більше часу для відновлення. А з часом  інші органи частково візьмуть на себе функцію відсутніх і все знову запрацює.

Опублікувати коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>